Визнання права власності

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

«21″ жовтня 2013 року м. Слов’янськ.

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого — судді Геєнко М.Г., за участю: представника позивача – адвоката Горелика Є.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Билбасівської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2013 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом про визнання права власності в порядку спадкування, обґрунтувавши свої вимоги тим, що на підставі державного акту про оправо приватної власності на землю серії І-ДН № 117168, виданого Билбасівською селищною радою 02 липня 1996 року її батьку ОСОБА_4 належала земельна ділянка, яка розташована АДРЕСА_1, яка призначена для обслуговування жилого будинку і господарських споруд. Після смерті ОСОБА_4, її мати прийняла спадщину та отримала 17 квітня 2012 року у Другій Слов’янській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, а саме на вклади у банку. На земельну ділянку оформити свої спадкові права вона не встигла, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. 12 червня 2013 року в Другій Слов’янській державній нотаріальній конторі вона потримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна померлої, а саме, житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1. Отримати свідоцтво про спадщину за законом на земельну ділянку вона не може, оскільки відсутній правовстановлюючий документ — державний акт на право приватної власності на землю на ім’я ОСОБА_5 Так як за життя її мати не встигла одержати державний акт на землю на своє ім’я та зареєструвати право власності на земельну ділянку, просить визнати право власності в порядку спадкування в судовому порядку.

Позивач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з’явилася.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1, діючий на підставі довіреності, та ОСОБА_2, діючий на підставі договору про надання правової допомоги, заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач — Билбасівська селищна рада Слов’янського району Донецької області, повідомлена належним чином про дату, час і місце судового розгляду, явку свого представника в судове засідання не забезпечила, суду надано заяву з проханням розгляд справи проводити без участі їхнього представника, позовні вимоги ОСОБА_3 визнають у повному обсязі, просять їх задовольнити.

Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані докази і вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ДН № 117168 від 25 квітня 1996 року належала земельна ділянка площею 703 м 2, яка розташована АДРЕСА_1, з цільовим призначенням — для обслуговування жилого будинку і господарських споруд (а.с. 6).

Згідно свідоцтву про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, про що в книзі реєстрації смертей 18 жовтня 2010 року зроблено відповідний актовий запис за № 87 виконкомом Билбасівської селищної ради Слов’янського району Донецької області (а.с. 8).

Згідно свідоцтву про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації смертей 20 вересня 2012 року зроблено відповідний актовий запис за № 80 виконкомом Билбасівської селищної ради Слов’янського району Донецької області (а.с. 10).

12 червня 2013 року державним нотаріусом Другої Слов’янської державної нотаріальної контори Донецької області видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: житлового будинку з господарськими та побутовими будовами та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_4, чоловіку спадкодавця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_5, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, на підставі свідоцтва про право власності, виданого Билбасівською селищною радою 03 лютого 2006 року, зареєстрованого в Слов’янському БТІ 03 лютого 2006 року і записаного в реєстрову книгу за № 3386-16 (а.с. 11).

Постановою державного нотаріуса Другої Слов’янської державної нотаріальної контори Донецької області від 12 червня 2013 року у видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 відмовлено, оскільки спадкоємцем нотаріусу не надано правовстановлюючий документ на земельну ділянку, розташовану у АДРЕСА_1, передану для обслуговування житлового будинку і господарчих споруд, витягу технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, на ім’я спадкодавця (а.с. 16).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, спірна земельна ділянка зареєстрована відділом Держземагенства у Слов’янському районі 12 липня 2013 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельно ділянки в натурі від 10 липня 2013 року. Право приватної власності зареєстровано за ОСОБА_4 Документ, що посвідчує право Державний акт серії І-ДН № 117168 (а.с. 15).

Відповідно до Земельного кодексу України до документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, належать державний акт про право власності на земельну ділянку, цивільно — правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладена в порядку, встановленому законом (договір купівлі — продажу, дарування, довічного утримання тощо), а також свідоцтво про право на спадщину.

Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку долучає державний акт про право власності на земельну ділянку до такого свідоцтва та проставляє на цьому акті нову відмітку про перехід права власності згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 року № 439 «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку».

Відповідно до ст. 22 ЗК України в редакції, яка діяла на момент виникнення у ОСОБА_4 права на отримання у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ст. 23 ЗК України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Згідно із ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Правило статті 1225 ЦК про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.

З огляду на вище викладене, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з визнанням за позивачем ОСОБА_3 в порядку спадкування права власності на земельну ділянку площею 0,0703 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, призначену для обслуговування житлового будинку і господарських спору, належних ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 331, 344, 376, 1216, 1218 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Билбасівської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування — задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування право власності на земельну ділянку площею 0,0703 га, кадастровий номер 1424255600:03:000:0692, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дні з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.Г. Геєнко.